Idioma moksha
Moksha мокшень кяль / mokšen kyal' | |
---|---|
Faláu en | Rusia, minoríes n'Armenia, Australia y Estaos Xuníos |
Falantes | ~500.000 |
Puestu | Nun s'atopa ente los 100 primeros. (Ethnologue 1996) |
Familia | llingües uráliques Finu-úgrico |
Estatus oficial | |
Oficial en | Mordovia |
Reguláu por | Nun ta reguláu |
Códigos | |
ISO 639-1 | nengún |
ISO 639-2 | mdf
|
ISO 639-3 | mdf
|
L'idioma moksha (moksha: мокшень кяль) ye un idioma miembru de la subdivisión finno-volgaica de les llingües uráliques con aproximao 500,000 falantes nativos. El moksha ye l'idioma mayoritariu na zona occidental de Mordovia.[1] Ye relativamente paecíu al idioma erzya, el que nun ye tan intelixible. El moksha ta consideráu como una llingua cercana a los estinguíos idiomes meshchero y muromiano. Hai 6 dialeutos del moksha: Central, Occidental (o dialeutu Zubu), Suroccidental, Nortizu, Suroriental y Sureñu.
Estatus oficial
[editar | editar la fonte]El moksha ye unu de los trés idiomes oficiales en Mordovia. El derechu a tener la so propia llingua ta garantizáu pola so constitución.[2] Nun hai nenguna llei especial de llinguaxe regulando l'usu del moksha. Les Cortes y les axencies gubernamentales en Mordovia van siguir los sos procedimientos y los documentos oficiales nos idiomes moksha, erzya y rusu.
Sistema d'escritura
[editar | editar la fonte]El moksha escribir en alfabetu cirílicu, con regles de delletréu idéntiques al rusu y de resultes d'eso les vocales y, ä, ə nun tán indicaes como un camín consistente.[3] La versión moksha del alfabetu cirílicu tien delles lletres extras, yá sían dígrafos o lletres aisllaes con diacríticos.[4] Anque l'usu del alfabetu llatín pal moksha foi oficialmente aprobáu pol CIK VCKNA (Comité executivu xeneral del Comité del Nuevu Alphabeto Xuníu) el 25 de xunu de 1932, nunca foi introducíu.
- Alfabetu Llatín (1930s): A/a, B/в, C/c, Ç/ç, D/d, Ə/ә, Y/y, F/f, G/g, Y/y, I/i, J/j, K/k, L/l, M/m, N/n, O/o, P/p, R/r, S/s, Ş/ş, T/t, O/o, V/v, X/x, Z/z, ƶ, ь, rx, lh
- Alfabetu Cirílicu Rusu pal Moksha: А/а, Б/б, В/в, Г/г, Д/д, Е/е, Ё/ё, Ж/ж, З/з, И/и, Й/й, К/к, Л/л, М/м, Н/н, О/о, П/п, Р/р, С/с, Т/т, У/у, Ф/ф, Х/х, Ц/ц, Ч/ч, Ш/ш, Щ/щ, Ъ/ъ, Ы/ы, Ь/ь, Э/э, Ю/ю, Я/я
- Alfabetu llatín Alternativu: Aa, Ää, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Ww, Xx, Yy, Zz
Pronunciación del alfabetu cirílicu
[editar | editar la fonte]Lletra | Soníu | |
---|---|---|
А а | [a], [ə] | |
Б б | [b] | |
В в | [v] | |
Г г | [g] | |
Д д | [d] | |
Е е | [y] | |
Ё ё | [yo] | |
Ж ж | [ʒ] | |
З з | [z] | |
И и | [i] | |
Й й | [y] | |
К к | [k] | |
Л л | [l] | |
М м | [m] | |
Н н | [n] | |
О о | [o], [ə] | |
П п | [p] | |
Р р | [r] | |
С с | [s] | |
Т т | [t] | |
У у | [o] | |
Ф ф | [f] | |
Х х | [j] | |
Ц ц | [ts] | |
Ч ч | [ch] | |
Ш ш | [ʃ] | |
Щ щ | [ʃt͡ʃ] | |
Ъ ъ | signu duru, [o] | |
Ы ы | [i] | |
Ь ь | signu débil, [ɨ] | |
Э э | [ye] | |
Ю ю | [yu] | |
Я я | [yá] |
Literatura
[editar | editar la fonte]Antes de 1917 publicáronse cerca de cien libros y folletos, la mayoría de calter relixosu. Xunto con ellos, había más de 200 manuscritos que nun s'imprimieron, ente ellos unes 50 llistes de pallabres. Nel sieglu XIX la Sociedá Rusa-Otordoxa de Misioneros en Kazán publicó llibros elementales Mokshas del Rusu pa los Mokshas. Amás, el moksha empezó a desenvuelve un ciertu papel como llingua poética. D'esta miente, el gran estudiosu nativu Makar Evsévyev publicó cantares folklóricas moksha ya imprimir nun solu volume en 1897. Nel periodu soviéticu tempranu, la mayor parte de trabayos publicaos xiraben en redol a temes sociales y políticos. La impresión de llibros moksha yá taba completa en Moscú antes del establecimientu del Distritu Nacional Mordoviano en 1928. Les conferencies oficiales en 1928 y 1935 concluyeron que'l dialeutu del noroeste convertir na base del idioma lliterariu moksha.
Espresiones Comunes
[editar | editar la fonte]Moksha | Treslliteración | Rusu | Español |
---|---|---|---|
И́на | Ína | Да | Sí |
Э́ле | Yele | Да | Sí |
Пара | Pa | Ладно | Bonu |
Аф | Af | Не | Non (Not n'Inglés) |
Аш | Ash | Нет | Non |
Шумбрáт! | Shumbrát! | Здравствуй! | Hola |
Шумбрáтада! | Shumbrátada! | Здравствуйте! | Hola (de dos o más persones) |
Сюк(пря)! | Syuk(prya)! | Привет! ("поклон"), Добро пожаловать! | Hola (Bienveníu) |
Ульхть шумбрá! | Uljt shumbrá! | Будь здоров! | Ten curiáu |
Ýледа шумбрáт! | Úleda shumbrát! | Будьте здоровы! | ¡Tengan curiáu (dos o más persones)! |
Кóда тéфне? | Koda téfne? | Как дела? | ¿Cómo van les coses/Cómo estes? |
Кóда э́рят? | Koda yéryat? | Как поживаешь? | ¿Qué fexes? |
Лац! Цéбярьста! | Lats! Tsebyarsta! | Неплохо! Замечательно! | ¡Bien! ¡Perbién! |
Ня́емозонк! | Nyáemazonk! | До свидания! | ¡Adiós! |
Вáндыс! | Vands! | До завтра! | ¡Te veo mañana! |
Шумбрáста пáчкодемс! | Shumbrásta páchkodems! | Счастливого пути! | ¡Tengan un bon viaxe! |
Пáра áзан - лéздоманкса! - сéмбонкса! |
Pára ázan - lézdamanksa! - sembonksa! |
Благодарю - за помощь! - за всё! |
¡Gracies - por ayudar! - por tou! |
Аш мéзенкса! | Ash mézenksa! | Не за что! | ¡Non del tou! |
Прости́ндамак! | Prostíndamak! | Извини! | ¡Sentar! |
Прости́ндамасть! | Prostíndamast! | Извините! | ¡Sentar (dos o más persones)! |
Тят кя́жиякшне! | Tyat kyázhijakshne! | Не сердись! | Nunca pensé en mancate |
Ужя́ль! | Uzhyalj! | Жаль! | Ye una llástima |
Кóда тонь лéмце? | Koda tonj lemtse? | Как тебя зовут? | ¿Cuál ye'l to nome? |
Монь лéмозе... | Mon lémaze... | Меня зовут... | El mio nome ye... |
Мъзя́ра тейть ки́зода? | Mezyára teyt kízada? | Сколько тебе лет? | ¿Cuántos años tienes? |
Мъзя́ра тейнза ки́зода? | Mezyara teynza kízada? | Сколько ему (ей) лет? | ¿Cuántos años tien el/ella? |
Тéйне... ки́зот. | Téyne... kízot. | Мне... лет. | Tengo ... años. |
Тéйнза... ки́зот. | Téynza... kízot. | Ему (ей)... лет. | Él/ella tien ... años. |
Мярьк сувáмс? | Myark suváms? | Разреши войти? | ¿Puedo entrar? |
Мярьк óзамс? | Myark ózams? | Разреши сесть? | ¿Puedo sentame? |
Óзак. | Ózak. | Присаживайся. | Toma asientu. |
О́зада. | Ózada. | Присаживайтесь. | Tomen asientu. |
Учт аф лáмос. | Ucht af lámos. | Подожди немного. | Por favor espere. |
Мярьк тáргамс? | Myark targams? | Разреши закурить? | ¿Puedo fumar? |
Тáргак. | Tárgak. | Кури(те). | Puedes fumar. |
Тáргада. | Tárgada. | Курите. | Pueden fumar. |
Аф, э́няльдян, тят тáрга. | Af, yényaldyan, tyat tárga. | Нет, пожалуйста, не кури. | Non, por favor, nun fume. |
Кóрхтак аф ламода сяда кайгиста (сяда валомне). | Kórjtak af lamoda sjada kaygista (syada valomne). | Говори немного погромче (тише). | Por favor fale más fuerte (más baxu). |
Аст ни́нге весть. | Ast nínge vest. | Повтори ещё раз. | Repitir una vegada más. |
Гáйфтек тéйне. | Gáyftek téyne. | Позвони мне. | Llámame. |
Гáйфтеда тéйне. | Gáyfteda téyne. | Позвоните мне. | Llámenme. |
Гáйфтек тéйне сяда мéле. | Gáyftek téynä syada méle. | Перезвоните мне позже. | Llámame dempués. |
Сувáк. | Suvák. | Войди. | Pasa. |
Сувáда. | Suvada. | Войдите. | Pasen. |
Ётак. | Yotak. | Проходи. | Entra. |
Ётада. | Yotada. | Проходите. | Entren. |
Шáчема ши́цень мáрхта! | Sháchema shítsen márjta! | С днём рождения! | ¡Feliz cumpleaños! |
Áрьсян тейть пáваз! | Ársyan teyt pávaz! | Желаю тебе счастья! | ¡Te deseyo felicidaes! |
Áрьсян тейть óцю сатфкст! | Ársyan teyt ótsyu satfkst! | Желаю тебе больших успехов! | ¡Te deseyo un gran ésitu! |
Тонь шумбраши́цень и́нкса! | Ton shumbrashítsen ínksa! | За твое здоровье! | ¡Salú! / ¡Al to salú! |
Од Ки́за мáрхта! | Od Kíza márjta! | С Новым годом! | Feliz añu nuevu |
Рóштува мáрхта! | Roshtuva marxta! | С Рождеством! | Feliz Navidá |
Тóньге стáне! | Tonge stáne! | Тебя также! | Lo mesmo a ti |
Bibliografía
[editar | editar la fonte]- Черапкин И.Г. Мокша-мордовско – русский словарь. Саранск, 1933
- Juhász Jenő. Moksa-Mordvin szójegyzék. Budapest, 1961
- Paasonen H. Mordwinisches worterbuch, Helsinki EL SO Seura, 1990-1998
- Ермушкин Г.И. Ареальные исследования по восточным финно-угорским языкам (Areal research in East Fenno-Ugric languages). Москва, 1984
- Аитов Г. 'Новый алфавит - великая революция на Востоке. К межрайонным и краевой конференции по вопросам нового алфавита. Саратов, Нижневолжское краевое издательство, 1932. 73 с.
- Denis Sinor, The Uralic Languages: Description, History and Foreign Influences
Referencies
[editar | editar la fonte]- ↑ [1] Encyclopedia Britannica
- ↑ Constitution of the Mordovia Republic
- ↑ Denis Sinor, The Uralic Languages: Description, History and Foreign Influences. Leiden: Brill. ISBN 90-04-07741-3
- ↑ Omniglot.com page on the Moksha language
Enllaces esternos
[editar | editar la fonte]- Consulta la edición de Wikipedia n'idioma moksha.