Cirilización del coreanu
El sistema Kontsevich (rusu: Система Концевича/Sistema Kontsevicha) pa la cirilización de la llingua coreana foi creada pol académicu rusu: Лев Концевич Lev Kontsevitch (rusu: Александр Холодович: Лев Концевич) basáu nel sistema enantes diseñáu por Aleksandr Holodovich (rusu: Александр Холодович). Esti sistema ye anguaño'l sistema principal pa trescribir pallabres coreanes a la llingua rusa.
Introducción
[editar | editar la fonte]Sistemes pa la cirilizacion del coreanu tuvieron desenvolviéndose tantu en Corea del Norte como en Corea del Sur. Sicasí, Kontsevich llevó a cabu'l trabayu la sistemización d'estes regles. En contraste con dellos sistemes de romanización del coreanu, la trescripción ta basada principalmente na pronunciación d'una pallabra, más que na so ortografía.
Consonantes
[editar | editar la fonte]Inicial
[editar | editar la fonte]Hangul | ㄱ | ㄴ | ㄷ | ㄹ | ㅁ | ㅂ | ㅅ | ㅈ | ㅊ | ㅋ | ㅌ | ㅍ | ㅎ | ㄲ | ㄸ | ㅃ | ㅆ | ㅉ | ㅇ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Cirílicu | к | н | т | р | м | п | с | ч | чх | кх | тх | пх | х | кк | тт | пп | сс | чч | - |
McCune-ReischauerMcCune-Reischauer | k | n | t | r | m | p | s | ch | ch' | k' | t' | p' | h | kk | tt | pp | ss | tch | - |
Romanización Revisada | G | n | d | r | m | b | s | j | ch | k | t | p | h | kk | tt | pp | ss | jj | - |
Final
[editar | editar la fonte]Hangul | ㄱ | ㄴ | ㄷ | ㄹ | ㅁ | ㅂ | ㅅ | ㅈ | ㅊ | ㅋ | ㅌ | ㅍ | ㅎ | ㄲ | ㄸ | ㅃ | ㅆ | ㅉ | ㅇ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Cirílicu | к | н | т | ль | м | п | т | т | т | к | т | п | т | к | - | - | т | - | нъ |
McCune–Reischauer | k | n | t | l | m | p | t | t | t | k | t | p | t | k | - | - | t | - | ng |
Romanización Revisada | k | n | t | l | m | p | t | t | t | k | t | p | t | k | - | - | t | - | ng |
Regles de consonante medial
[editar | editar la fonte]Delles lletres tán transcritas de manera distinta metanes una pallabra cuando siguen otres lletres.
Siguiente entamu→Previu final↓
|
ㄱ | ㄴ | ㄷ | ㄹ | ㅁ | ㅂ | ㅅ | ㅈ | ㅊ | ㅋ | ㅌ | ㅍ | ㅎ | ㅇ | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
к | н | т | р | м | п | с | ч | чх | кх | тх | пх | х | - | ||
ㄱ | к | кк | нн | кт | нн | нм | кп | кс | кч | кчх | ккх | ктх | кпх | кх | г |
ㄴ | н | нг | нн | нд | лл | нм | нб | нс | ндж | нчх | нкх | нтх | нпх | нх | н |
ㄹ | ль | льг | лл | льтт | лл | льм | льб | льсс | льчч | льчх | лькх | льтх | льпх | рх | р |
ㅁ | м | мг | мн | мд | мн | мм | мб | мс | мдж | мчх | мкх | мтх | мпх | мх | м |
ㅂ | п | пк | мн | пт | мн | мм | пп | пс | пч | пчх | пкх | птх | ппх | пх | б |
ㅇ | нъ | нг | нн | нд | нн | нм | нб | нс | ндж | нчх | нкх | нтх | нпх | нх | нъ |
Vocales
[editar | editar la fonte]Hangul | ㅏ | ㅑ | ㅓ | ㅕ | ㅗ | ㅛ | ㅜ | ㅠ | ㅡ | ㅣ | ㅐ | ㅒ | ㅔ | ㅖ | ㅚ | ㅟ | ㅢ | ㅘ | ㅝ | ㅙ | ㅞ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Cirílicu | а | я | о | ё | о | ё | у | ю | ы | и | э | йя | е | йе/-е | ве | ви | ый/-и | ва | во | вэ | ве |
McCune–Reischauer | yá |ŏ | yŏ | yo |o |yu | ŭ | i | ae | yae | y/-ë | ye | oe | wi | ŭi | wa | wŏ | wae | we | |||||
Romanización Revisada | yá |eo | yeo | yo |o |yu | eu | i | ae | yae | ye | oe | wi | ui | wa | wo | wae | we |
Exemplos
[editar | editar la fonte]Idioma inglés | Hangul (Hanja) | RR (RR transliteration in parentheses) |
Kontsevich (Latin transliteration in parentheses) |
---|---|---|---|
“wall” | 벽(壁) | byeok (byeog) |
пёк (pyok) |
“on the wall” | 벽에 | byeoge (byeog-y) |
пёге (pyoge) |
“outside” (uninflected) |
밖 | bak (bakk) |
пак (pak) |
“outside” | 밖에 | bakke (bakk-y) |
пакке (pakke) |
“kitchen” | 부엌 | bueok (bueok) |
пуок (puok) |
“to the kitchen” | 부엌에 | bueoke (bueok-y) |
пуокхе (puokhe) |
“Wikipedia” | 위키백과(百科) | wikibaekgwa (wikibaeggwa) |
викхибэкква (vikhibekkva) |
“Hangul” | 한글 | hangeul or han-geul (han-geul) |
хангыль (hangyl') |
“Hanja” | 한자 (漢字) | hancha or han-cha (han-ja) |
ханча (hancha) |
“character, letter” | 글자( - 字) | geulja (geul-ja) |
кыльчча (kyl'chcha) |
“(an) easy” (+ noun) | 쉬운… | swiun… (swiun…) |
свиун… (sviun…) |
“Four seasons are distinct.” | 사계절(四季節)이 뚜렷하다. | Sagyejeori tturyeotada. (Sa-gye-jeol-i ttu-lyeoshada.) |
Сагеджори ттурётхада. (Sagedzhori tturyothada) |
“Just check the line colour and width you want.” | 원(願)하시는 선(線) 색(色)깔과 굵기에 체크하시면 됩니다. | Wonhasineun seon saekkkalgwa gukgie chekeuhasimyeon doemnida. (Won-hai-si-neun seon saegkkal-gwa gulg-gie che-keu-hai-si-myeon doebni-da.) |
Вонхасинын сон сэкккальгва куккие чхекхыхасимён твемнида. (Vonhasinyn son se`kkal'gva kukkie chhekhyhasimyon tvemnida.) |
Notes
[editar | editar la fonte]Los nomes tán escritos por apellíu primeru, siguíu per un espaciu y entós el nome de pila. Como regla, sílabes en nomes nun se dixebren.